Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

казна-що

Ка́зна-що, ка́зна-чого́, ка́зна з чим

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. казна-що — ка́зна-що́ займенник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. казна-що — займ. розм. Невідомо що; дурниця. – Та чого ж ти плетеш казна-що? Кажи діло (Панас Мирний); Дітвора була в казна-що вдягнута – в дідівські важкі шапки, мокрі валянці, але раділа весні, теплу (О.Довженко); Химерний був [Микола].  Літературне слововживання
  3. казна-що — див. вигадка; наклеп; невідомо; нісенітниця  Словник синонімів Вусика
  4. казна-що — казна-чого, займ. неознач., розм. Невідомо що; дурниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. казна-що — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  6. казна-що — КА́ЗНА-ЩО, ка́зна-чого, займ. неознач., розм. Невідомо що; дурниця. — Твій Криштоф — ледачий хлопчисько. Він б’є свого дядька, говорить панночкам казна-що (Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); — Та чого ж ти плетеш казна-що? Кажи діло — і часу не гай (Мирний, І, 1954, 295).  Словник української мови в 11 томах