казна-що
КА́ЗНА-ЩО, ка́зна-чого, займ. неознач., розм. Невідомо що; дурниця.
— Твій Криштоф — ледачий хлопчисько. Він б’є свого дядька, говорить панночкам казна-що (Тулуб, Людолови, I, 1957, 144);
— Та чого ж ти плетеш казна-що? Кажи діло — і часу не гай (Мирний, І, 1954, 295).
Словник української мови (СУМ-11)