Значення в інших словниках
-
каломель —
ка́ломель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
каломель —
Каломель — calomel — Kalomel – мінерал, хлорид ртуті. Склад: 2[Hg2Cl2]. Сингонія тетрагональна. Вторинний мінерал. Утворюється при зміні кіноварі, ртутного срібла, амальґами, ртутної бляклої руди, селенового метацинабариту та ін.
Гірничий енциклопедичний словник
-
каломель —
-ю, ч. Бісмонохлорид меркурію; білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, що застосовується в електротехніці й медицині (як проносний, сечо- і жовчогінний засіб тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каломель —
ка́ломель (від грец. καλός – гарний і μέλας – чорний) хлориста ртуть; білі або жовтуваті кристали. Застосовують у медицині – зовнішньо, як протимікробний засіб (присипки, мазі), а також як проносний, сечогінний і жовчогінний засоби; в електротехніці.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
каломель —
КА́ЛОМЕЛЬ, ю, ч. Хлориста ртуть, білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, що застосовується в електротехніці й медицині (як проносний, сечо— та жовчогінний засіб тощо). Каломель можна добути також дією соляної кислоти або кухонної солі на розчинні солі закису ртуті (Заг. хімія, 1955, 557).
Словник української мови в 11 томах