канелюра —
канелю́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
канелюра —
-и, ж., архіт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі. Пілястри з канелюрами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
канелюра —
КАНЕЛЮ́РА, и, ж., архт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі. Пілястри з канелюрами.
Словник української мови в 11 томах
канелюра —
канелюра — канелюри мн. (фр. < грец. — лоза) 1. Вертикальні дугоподібні в перетині жолобки на стовбурах колон або пілястр (синоніми — альвеоли, рабдоси).
Архітектура і монументальне мистецтво