Словник української мови в 11 томах

канелюра

КАНЕЛЮ́РА, и, ж., архт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі.

Пілястри з канелюрами.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. канелюра — канелю́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. канелюра — -и, ж., архіт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі. Пілястри з канелюрами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канелюра — Канелю́ра, -ри; -лю́ри, -лю́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. канелюра — канелюра — канелюри мн. (фр. < грец. — лоза) 1. Вертикальні дугоподібні в перетині жолобки на стовбурах колон або пілястр (синоніми — альвеоли, рабдоси).  Архітектура і монументальне мистецтво