канелюра
КАНЕЛЮ́РА, и, ж., архт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі.
Пілястри з канелюрами.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канелюра — канелю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- канелюра — -и, ж., архіт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі. Пілястри з канелюрами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канелюра — Канелю́ра, -ри; -лю́ри, -лю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- канелюра — канелюра — канелюри мн. (фр. < грец. — лоза) 1. Вертикальні дугоподібні в перетині жолобки на стовбурах колон або пілястр (синоніми — альвеоли, рабдоси). Архітектура і монументальне мистецтво