канелюра

канелю́ра

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канелюра — Канелю́ра, -ри; -лю́ри, -лю́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. канелюра — канелюра — канелюри мн. (фр. < грец. — лоза) 1. Вертикальні дугоподібні в перетині жолобки на стовбурах колон або пілястр (синоніми — альвеоли, рабдоси). Архітектура і монументальне мистецтво
  3. канелюра — -и, ж., архіт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі. Пілястри з канелюрами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канелюра — КАНЕЛЮ́РА, и, ж., архт. Вертикальний жолобок на колоні або пілястрі. Пілястри з канелюрами. Словник української мови в 11 томах