карбункул —
карбу́нкул 1 іменник чоловічого роду запалення шкіри карбу́нкул 2 іменник чоловічого роду камінь рідко
Орфографічний словник української мови
карбункул —
Карбункул — carbuncle — Karfunkel, Karfunkelstein – староукраїнська назва червоного ґранату, а також рубіну, піропу, альмандину червоного кольору; коштовний камінь. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції "Про камені та геми" Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).
Гірничий енциклопедичний словник
карбункул —
I -а, ч., мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
карбункул —
(мед.) бокорован, чиряк, вогневичка
Словник чужослів Павло Штепа
карбункул —
карбу́нкул (від лат. carbunculus – вуглик) гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини з одночасним ураженням волосяних сумок та сальних залоз; виникає внаслідок зараження ушкодженої шкіри гноєтворними мікроорганізмами.
Словник іншомовних слів Мельничука
карбункул —
ФУРУ́НКУЛ (гнійне запалення волосяного мішечка сальної залози), ЧИРЯ́К, ЧИ́РКА розм., ЧИРЯ́ЧКА розм.; КАРБУ́НКУЛ (скупчення). Із звіробою виготовлено новий препарат — іманин — для зовнішнього застосування при опіках,..
Словник синонімів української мови
карбункул —
КАРБУ́НКУЛ¹, а, ч., мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів. Мікробіологи одержали новий антибіотик — актиноміцин «К» проти сибірки й емфізематозного карбункула (Наука..
Словник української мови в 11 томах