карбіж —
-бежу, ч., заст. Бирка (див. бирка II 1)).
Великий тлумачний словник сучасної мови
карбіж —
Карбіж, -жа м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка