карлючити —
карлю́чити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
карлючити —
Корчити, скручувати, кривити, викривляти; П. кривити душею, сов. крючкотворствувати.
Словник синонімів Караванського
карлючити —
-ить, недок., перех., розм. Те саме, що корчити; скручувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
карлючити —
КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́ти, позмика́ти розм. (Генрікова:) Мого ж (чоловіка) на тім тижні знов напала слабість.
Словник синонімів української мови
карлючити —
КАРЛЮ́ЧИТИ, ить, недок., перех., розм. Те саме, що ко́рчити; скручувати. Скорбут, сухоти, ломець карлючить дітей і дорослих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 594).
Словник української мови в 11 томах
карлючити —
Карлю́чити, -чу, -чиш гл. Кривить, искривлять.
Словник української мови Грінченка