Значення в інших словниках
-
кармін —
кармі́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кармін —
-у, ч. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кармін —
Червоніль, червець
Словник чужослів Павло Штепа
-
кармін —
кармі́н (франц. carmin, від араб. кірміз – багряний і лат. minium – кіновар) яскраво-червона фарба. К. добувають з тіла комах кошеніль. Застосовують у живопису, парфюмерії, ситцевибиванні тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кармін —
КАРМІ́Н, у, ч. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі. В жанрових картинах.. він часом уживає кармін (Коцюб., II, 1955, 433); Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом (Технол. пригот. їжі, 1957, 211); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах