кармін
КАРМІ́Н, у, ч. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі.
В жанрових картинах.. він часом уживає кармін (Коцюб., II, 1955, 433);
Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом (Технол. пригот. їжі, 1957, 211);
*У порівн. Циганські кучері, крізь них мідяні скроні.. і губи, мов кармін (Сос., І, 1957, 325).
Словник української мови (СУМ-11)