квилити —
див. журитися; плакати
Словник синонімів Вусика
квилити —
-лю, -лиш, недок. 1》 Жалібно стогнати, стиха плакати. || Плачучи, тихенько пищати (про дитину). || перен. Видавати жалібну мелодію (про музичний інструмент). 2》 Жалібно кричати (перев. про птахів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
квилити —
КВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. 1. Жалібно стогнати, стиха плакати. І квилить, плаче Ярославна В Путивлі рано на валу (Т. Шевченко); * Образно. Не квиліть, не причитайте над мистецтвом (В. Еллан-Блакитний); // Плачучи, тихенько пищати (про дитину).
Словник української мови у 20 томах
квилити —
ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
квилити —
КВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. 1. Жалібно стогнати, стиха плакати. І квилить, плаче Ярославна В Путивлі рано на валу (Шевч., II, 1953, 336); Не квиліть, не причитайте над мистецтвом (Еллан, II, 1958, 63); // Плачучи, тихенько пищати (про дитину).
Словник української мови в 11 томах
квилити —
Квилити, -лю́, -лиш гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. Шевч. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ).
Словник української мови Грінченка