квоктати —
квокчу, квокчеш, недок. 1》 Видавати звуки "квок-квок" (про курей та деяких інших птахів). || перен., розм. Видавати звуки, схожі на "квок-квок". 2》 перен., ірон., розм. Нерозбірливо промовляти, воркотати, бурчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квоктати —
КВОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш, недок. 1. Видавати звуки квок-квок (про курей та деяких інших птахів). Під тином Півень, біля хати, Знічев'я смітник розгрібав І квокчучи там дещицю клював (Л. Глібов); Квокчуть між кущами дрозди (М.
Словник української мови у 20 томах
квоктати —
КВОКТА́ТИ, квокчу́, кво́кчеш, недок. 1. Видавати звуки квок-квок (про курей та деяких інших птахів). Під тином Півень, біля хати, Знічев’я смітник розгрібав І квокчучи там дещицю клював (Гл., Вибр., 1951, 102); Квочка квоктала десь поблизу (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
квоктати —
Квокта́ти, -кчу́, -чеш гл. 1) Клохтать (о насѣдкѣ). 2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова. 3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).
Словник української мови Грінченка