квітник —
[кв'ітник] -ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў
Орфоепічний словник української мови
квітник —
-а, ч. 1》 Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. 2》 кого, чого, перен. Про групу людей, які відзначаються красою, молодістю тощо (перев. про жінок, дітей).
Великий тлумачний словник сучасної мови
квітник —
КВІТНИ́К, а́, ч. 1. Ділянка в саду, парку, біля будинку і т. ін., на якій ростуть квіти. Квітник в садку був і справді гарний (І. Нечуй-Левицький); Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів (Н. Кобринська); Потрібно щось робити з подвір'ям.
Словник української мови у 20 томах
квітник —
КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І.
Словник синонімів української мови
квітник —
КВІТНИ́К, а́, ч. 1. Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. Квітник в садку був і справді гарний (Н.-Лев., III, 1956, 52); Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
квітник —
Майданчик у парку, засіяний квітами.
Архітектура і монументальне мистецтво