кивот —
Киво́т, кіо́т: Ки́вот: — божник [52] — божник, рама або шафка зі скляними дверцятами для ікон [38] — дерев'яна скринька на церковному престолі, де зберігаються так звані святі тайни [32] — місце на престолі церкви, де перебуває Христос у вигляді хліба і вина [51]
Словник з творів Івана Франка
кивот —
1. Напрестольний предмет — вмістилище у вигляді церкви, призначене для зберігання Напередосвячених і запасних Святих Дарів; дарохранильниця; ковчег; сіон; єрусалим; гробниця; артофор, хлібоносець; заст. перистерій; розм. пушка; 2. Поличка для ікон в будинку мирянина; кіот; божник
Словник церковно-обрядової термінології
кивот —
КИВО́Т, КІВО́Т, а, ч., заст. Кіот. Цареві князі, і всі сили, І отроки, і весь народ, Замкнувши в городі ківот, У поле вийшли, худосилі, У полі бились, сиротили Маленьких діточок своїх (Т. Шевченко); За мною в Рим! Там храм наш, там кивот! (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
кивот —
Те саме, що і кіот.
Архітектура і монументальне мистецтво