кинутий —
ки́нутий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
кинутий —
див. кинений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кинутий —
КИ́НУТИЙ див. ки́нений.
Словник української мови у 20 томах
кинутий —
(-а, -е) мол. Про обдурену, ошукану людину. // -ого. Старі люди розказують, що в давні часи, коли всі кидали ("обдурювали" — машинально поправив його Лесь) всіх, були серед кинутих, а може і серед кидал такі...
Словник жарґонної лексики української мови
кинутий —
КИ́НУТИЙ див. ки́нений.
Словник української мови в 11 томах