кипарис —
кипари́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кипарис —
-а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кипарис —
КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене декоративне хвойне дерево родини кипарисових, перев. пірамідальної форми. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячолітній, У світі одинокий (І.
Словник української мови у 20 томах
кипарис —
кипари́с (грец. κυπάρισσος) рід вічнозелених дерев та кущів. Поширені в помірно теплому поясі Європи, Азії, Північної Африки та Північної Америки. Вирощують як декоративну рослину.
Словник іншомовних слів Мельничука
кипарис —
Хвойне дерево вис. до 40 м; Середземномор'я, Мала Азія; густа крона, іноді пірамідальна; голки лускоподібні; декоративний.
Універсальний словник-енциклопедія
кипарис —
КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячлітній, У світі одинокий (Фр.
Словник української мови в 11 томах
кипарис —
Кипарис, -су м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.
Словник української мови Грінченка