кипарис
КИПАРИ́С, а, ч.
Південне вічнозелене декоративне хвойне дерево родини кипарисових, перев. пірамідальної форми.
На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячолітній, У світі одинокий (І. Франко);
Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. Гаїв, де кипариси (Б.-І. Антонич);
Берег моря; чорні ланцети кипарисів, скелі, що стали умовним стандартом південної екзотики (В. Домонтович);
Вечір нині теплий і тихий, кипариси пахнуть гарно, Венеція на тому березі вже засвічує вогні (Ю. Андрухович);
* У порівн. Для тебе я був кипарисом, який потребує найбільше вологи і сонця (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)