кипарис
КИПАРИ́С, а, ч.
Південне вічнозелене декоративне хвойне дерево родини кипарисових, перев. пірамідальної форми.
На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячолітній, У світі одинокий (І. Франко);
Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. Гаїв, де кипариси (Б.-І. Антонич);
Берег моря; чорні ланцети кипарисів, скелі, що стали умовним стандартом південної екзотики (В. Домонтович);
Вечір нині теплий і тихий, кипариси пахнуть гарно, Венеція на тому березі вже засвічує вогні (Ю. Андрухович);
* У порівн. Для тебе я був кипарисом, який потребує найбільше вологи і сонця (В. Владко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кипарис — кипари́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кипарис — -а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кипарис — кипари́с (грец. κυπάρισσος) рід вічнозелених дерев та кущів. Поширені в помірно теплому поясі Європи, Азії, Північної Африки та Північної Америки. Вирощують як декоративну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
- кипарис — Хвойне дерево вис. до 40 м; Середземномор'я, Мала Азія; густа крона, іноді пірамідальна; голки лускоподібні; декоративний. Універсальний словник-енциклопедія
- кипарис — Кипари́с, -са; -ри́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячлітній, У світі одинокий (Фр. Словник української мови в 11 томах
- кипарис — Кипарис, -су м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42. Словник української мови Грінченка