кипарис

КИПАРИ́С, а, ч.

Південне вічнозелене декоративне хвойне дерево родини кипарисових, перев. пірамідальної форми.

На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячолітній, У світі одинокий (І. Франко);

Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. Гаїв, де кипариси (Б.-І. Антонич);

Берег моря; чорні ланцети кипарисів, скелі, що стали умовним стандартом південної екзотики (В. Домонтович);

Вечір нині теплий і тихий, кипариси пахнуть гарно, Венеція на тому березі вже засвічує вогні (Ю. Андрухович);

* У порівн. Для тебе я був кипарисом, який потребує найбільше вологи і сонця (В. Владко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кипарис — кипари́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кипарис — -а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кипарис — кипари́с (грец. κυπάρισσος) рід вічнозелених дерев та кущів. Поширені в помірно теплому поясі Європи, Азії, Північної Африки та Північної Америки. Вирощують як декоративну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кипарис — Хвойне дерево вис. до 40 м; Середземномор'я, Мала Азія; густа крона, іноді пірамідальна; голки лускоподібні; декоративний. Універсальний словник-енциклопедія
  5. кипарис — Кипари́с, -са; -ри́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячлітній, У світі одинокий (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. кипарис — Кипарис, -су м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42. Словник української мови Грінченка