кипарис
Хвойне дерево вис. до 40 м; Середземномор'я, Мала Азія; густа крона, іноді пірамідальна; голки лускоподібні; декоративний. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кипарис — кипари́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кипарис — -а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене декоративне хвойне дерево родини кипарисових, перев. пірамідальної форми. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячолітній, У світі одинокий (І. Словник української мови у 20 томах
- кипарис — кипари́с (грец. κυπάρισσος) рід вічнозелених дерев та кущів. Поширені в помірно теплому поясі Європи, Азії, Північної Африки та Північної Америки. Вирощують як декоративну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
- кипарис — Кипари́с, -са; -ри́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячлітній, У світі одинокий (Фр. Словник української мови в 11 томах
- кипарис — Кипарис, -су м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42. Словник української мови Грінченка