Великий тлумачний словник сучасної мови

кипарис

кипари́с

-а, ч.

Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кипарис — кипари́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене декоративне хвойне дерево родини кипарисових, перев. пірамідальної форми. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячолітній, У світі одинокий (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. кипарис — кипари́с (грец. κυπάρισσος) рід вічнозелених дерев та кущів. Поширені в помірно теплому поясі Європи, Азії, Північної Африки та Північної Америки. Вирощують як декоративну рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кипарис — Хвойне дерево вис. до 40 м; Середземномор'я, Мала Азія; густа крона, іноді пірамідальна; голки лускоподібні; декоративний.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. кипарис — Кипари́с, -са; -ри́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячлітній, У світі одинокий (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  7. кипарис — Кипарис, -су м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.  Словник української мови Грінченка