кипарис

Хвойне дерево вис. до 40 м; Середземномор'я, Мала Азія; густа крона, іноді пірамідальна; голки лускоподібні; декоративний.

Значення в інших словниках

1. кипарис — кипари́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кипарис — -а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене декоративне хвойне дерево родини кипарисових, перев. пірамідальної форми. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячолітній, У світі одинокий (І.  Словник української мови у 20 томах
4. кипарис — кипари́с (грец. κυπάρισσος) рід вічнозелених дерев та кущів. Поширені в помірно теплому поясі Європи, Азії, Північної Африки та Північної Америки. Вирощують як декоративну рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. кипарис — Кипари́с, -са; -ри́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кипарис — КИПАРИ́С, а, ч. Південне вічнозелене хвойне дерево, що має пірамідальну форму; використовується як цінна деревина. На Цейлоні святому Є кипарис високий, Розкішний, тисячлітній, У світі одинокий (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. кипарис — Кипарис, -су м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.  Словник української мови Грінченка