кип’яч —
КИП’Я́Ч, у́, ч., розм., рідко. Те саме, що окрі́п. — Що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий, і співав, і розмовляв, а тут разом неначе тебе кип’ячем обпарено (Вовчок, І, 1955, 71); Санька саме парила кип’ячем бідони (Горд., Дівчина.., 1954, 204).
Словник української мови в 11 томах