кип’яч

КИП’Я́Ч, у́, ч., розм., рідко. Те саме, що окрі́п.

— Що на тебе найшло, Якове? Вийшов і здоровий, і веселий, і співав, і розмовляв, а тут разом неначе тебе кип’ячем обпарено (Вовчок, І, 1955, 71);

Санька саме парила кип’ячем бідони (Горд., Дівчина.., 1954, 204).

Значення в інших словниках

1. кип’яч — Кип’я́ч, -чу́, -че́ві, -че́м; -ячі́, -чі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)