кланятися —
Вклонятися <с. до землі>, розкланюватися, віддавати уклін; (вітатися) ЗДОРОВКАТИСЯ; Р. поклонятися; П. запобігати ласки, принижуватися.
Словник синонімів Караванського
кланятися —
див. вітати; дякувати
Словник синонімів Вусика
кланятися —
-яюся, -яєшся, недок. 1》 кому. Робити уклін на знак привітання, поваги. || також без додатка. Робити поклони на знак подяки; розкланюватися. || рідко. Поклонятися кому-, чому-небудь. 2》 кому. Листовно чи усно передавати вітання кому-небудь відсутньому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кланятися —
КЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. кому. Робити уклін на знак привітання, поваги. Нікому вона так низько та гордо так не кланялася, як тій бідній Чайчисі (Марко Вовчок); Максим кланявся їм [дідам] і вітав їх голосно, приязно (І. Франко); // також без дод.
Словник української мови у 20 томах
кланятися —
кла́нятися: ♦ кла́няйся голова́ з ву́хами, а поти́лиця й сама́ похи́литься → голова
Лексикон львівський: поважно і на жарт
кланятися —
КЛА́НЯТИСЯ (робити уклін на знак привітання, поваги, вдячності); УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), КЛОНЯ́ТИСЯ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯ, РОЗКЛА́НЮВАТИСЯ, ПРИКЛОНЯ́ТИСЯ розм. (робити кілька поклонів при зустрічі або прощанні); ШАПКУВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
кланятися —
КЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. кому. Робити уклін на знак привітання, поваги. І по Олимпському закону Уже ти пекла не минеш: Бо треба кланятись Плутону, А то і в Рим не допливеш (Котл.
Словник української мови в 11 томах
кланятися —
Кла́нятися, -няюся, -єшся гл. 1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047 Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. 2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм. Гол. 3) Привѣтствовать.
Словник української мови Грінченка