клоччя

Кло́ччя, -ччя, -ччю, -ччям

Значення в інших словниках

1. клоччя — кло́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. клоччя — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. клоччя — -я, с. 1》 Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель. Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати те саме. 2》 чого і з означ. Жмутки, клаптики чого-небудь. На клоччя — на шматки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клоччя — КЛО́ЧЧЯ, я, с. 1. Грубе волокно, отримане після прядіння мичок льону або конопель. Докійка клоччя пряде, а літом на хуторі служили обоє [з Петриком] (А.  Словник української мови у 20 томах
5. клоччя — голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. (Василь:) Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький). набива́ти / наби́ти го́лову кому, чим.  Фразеологічний словник української мови
6. клоччя — КЛО́ЧЧЯ, я, с., 1. Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель. — Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Шевч.  Словник української мови в 11 томах