Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

клініцист

Клініци́ст, -та; -ци́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. клініцист — клініци́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. клініцист — -а, ч. Лікар, який працює в клініці та проводить, крім лікарської практики, наукові дослідження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клініцист — КЛІНІЦИ́СТ, а, ч. Лікар, який працює в клініці та займається, крім лікарської практики, науковими дослідженнями. М. Д. Стражеско увійшов в історію світової медицини як гігант наукової думки і видатний клініцист (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. клініцист — клініци́ст лікар, який працює в клініці й лікування хворих поєднує з науковими спостереженнями та дослідженнями.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. клініцист — КЛІНІЦИ́СТ, а, ч. Лікар, який працює в клініці та займається, крім лікарської практики, науковими дослідженнями. Наші теоретики й клініцисти розробляють головні напрями вітчизняної медицини (Наука.., 12, 1963, 53).  Словник української мови в 11 томах