Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

клінічний

Кліні́чний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. клінічний — кліні́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. клінічний — [кл'ін’ічнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. клінічний — -а, -е. Прикм. до клініка. Клінічна лабораторія. || Власт. клініці. Клінічні умови. || Який відбувається, здійснюється в клініці. Клінічна біохімія — розділ біологічної хімії...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клінічний — КЛІНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до клі́ніка. З будинку, що сяє великими яскравими вікнами, лунає дитячий плач. Там, у клінічній палаті, народилося нове життя (М. Дашкієв); Я знайшла її в реєстраційній книзі Інституту клінічної та експериментальної хірургії (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. клінічний — КЛІНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до клі́ніка; Клінічна лабораторія; // Власт. клініці. Клінічні умови; // Який проходить, відбувається, здійснюється в клініці.  Словник української мови в 11 томах