Значення в інших словниках
-
козла —
ко́зла множинний іменник
Орфографічний словник української мови
-
козла —
-зел, козли, -ів, мн. 1》 Сидіння для погонича спереду брички, фаетона тощо; передок. 2》 Колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь; кобилиця (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
козла —
КО́ЗЛА, зел, КО́ЗЛИ, ів, мн. 1. Сидіння для візника спереду брички, фаетона і т. ін.; передок (у 2 знач.). Один циган кинувся до погонича і вдарив його .. Погонич так і покотився з козел (І.
Словник української мови у 20 томах
-
козла —
ко́зла (кі́зла): ◊ ви́махнути ко́зла 1. стати сторчголов (ст) 2. вул. зробити щось непередбачуване, неочікуване; зробити все навпаки (ст): Ця новеля буде про Львів. Але в іншому випадку вони могли грубо помилитися.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
козла —
забива́ти / заби́ти козла́. Грати в доміно. Всі любили на Дніпропетровському агрегатному заводі .. “забивати козла” (З газети); — Ходімо до мене,— запропонував Серпень ..— Я в купе сам. Козла заб’ємо (Ю. Мушкетик). козла́ позабива́ти (якийсь час).
Фразеологічний словник української мови
-
козла —
КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал.
Словник синонімів української мови
-
козла —
КО́ЗЛА, зел, КО́ЗЛИ, ів, мн. 1. Сидіння для погонича спереду брички, фаетона тощо; передок. Один циган кинувся до погонича і вдарив його.. Погонич так і покотився з козел (Н.-Лев., III.
Словник української мови в 11 томах