колективізація —
колективіза́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
колективізація —
[колеиктиев'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
колективізація —
-ї, ж., іст. Об'єднання одноосібних селянських господарств у великі господарства – колгоспи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колективізація —
КОЛЕКТИВІЗА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи. Колись, ще до колективізації, двір і будівлі .. належали заможному баєві (Б.
Словник української мови у 20 томах
колективізація —
колективіза́ція (від лат. collectivus – збірний) усуспільнення; ¤ К. сільського господарства...
Словник іншомовних слів Мельничука
колективізація —
Об'єднання індивідуальних селянських господарств у спілки, що спираються на колективну власність на засоби виробництва; у СРСР суцільна примусова к. була проведена 1929-34; в УСРР вже до 1932 колективізовано бл.
Універсальний словник-енциклопедія
колективізація —
КОЛЕКТИВІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Об’єднання одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства — колгоспи. Колективізація назавжди визволила село від куркульської кабали, від класового розшарування, від розорення і злиднів (Програма КПРС...
Словник української мови в 11 томах