Великий тлумачний словник сучасної мови

колективізація

колективіза́ція

-ї, ж., іст.

Об'єднання одноосібних селянських господарств у великі господарства – колгоспи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. колективізація — колективіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. колективізація — [колеиктиев'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. колективізація — КОЛЕКТИВІЗА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи. Колись, ще до колективізації, двір і будівлі .. належали заможному баєві (Б.  Словник української мови у 20 томах
  4. колективізація — колективіза́ція (від лат. collectivus – збірний) усуспільнення; ¤ К. сільського господарства...  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. колективізація — Об'єднання індивідуальних селянських господарств у спілки, що спираються на колективну власність на засоби виробництва; у СРСР суцільна примусова к. була проведена 1929-34; в УСРР вже до 1932 колективізовано бл.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. колективізація — Колективіза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колективізація — КОЛЕКТИВІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Об’єднання одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства — колгоспи. Колективізація назавжди визволила село від куркульської кабали, від класового розшарування, від розорення і злиднів (Програма КПРС...  Словник української мови в 11 томах