Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

колективіст

Колективі́ст, -та; -ві́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. колективіст — колективі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. колективіст — -а, ч. Послідовник, прибічник колективізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колективіст — КОЛЕКТИВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник колективізму. Почувши, що він голова правління, я .. задумався: .. Як же такий, як Володька, міг бути за голову правління кредитового товариства в районі, де стільки комун, де є чимало свідомих...  Словник української мови у 20 томах
  4. колективіст — КОЛЕКТИВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник колективізму. В тому-то, власне, й полягає сила колективіста, що все, в тому числі і свій талант, він цінує лише в тій мірі, в якій цей талант може стати суспільним набутком (Рад. літ-во, 9, 1966, 9).  Словник української мови в 11 томах