колективіст
КОЛЕКТИВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник колективізму.
В тому-то, власне, й полягає сила колективіста, що все, в тому числі і свій талант, він цінує лише в тій мірі, в якій цей талант може стати суспільним набутком (Рад. літ-во, 9, 1966, 9).
Словник української мови (СУМ-11)