Значення в інших словниках коливорот — Коли́воро́т, -ту м. = коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77. Словник української мови Грінченка