Компе́ндій, -дія; -дії, -діїв і компе́ндіюм, -ма (ч. р.)
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
компендій —
Компе́ндія, компе́ндій: — короткий, стислий виклад основних положень [18] — стислий виклад якоїсь думки, дослідження [29]
Словник з творів Івана Франка
компендій —
компе́ндій іменник чоловічого роду стислий виклад основних положень якої-небудь науки, результатів дослідження) книжн., рідко
Орфографічний словник української мови
компендій —
-я, ч. Те саме, що компендіум.
Великий тлумачний словник сучасної мови
компендій —
Підручник, довідник, див. конспект, резюме
Словник чужослів Павло Штепа
компендій —
КОМПЕ́НДІЙ, ю, ч., книжн., заст. Те саме, що компе́ндіум. Перша систематична проба історії німецької літератури Гагена і Бішинга – досить сухий компендій біографічних та бібліографічних дат (І.
Словник української мови у 20 томах
компендій —
компе́ндій, компе́ндіум (від лат. compendium – скорочення) стислий виклад основних положень якоїсь науки, дослідження.
Словник іншомовних слів Мельничука
компендій —
КОМПЕ́НДІЙ, ю, ч., книжн., заст. Те саме, що компе́ндіум. Перша систематична проба історії німецької літератури Гагена і Бішінга — досить сухий компендій біографічних та бібліографічних дат (Фр., XVI, 1955, 389).
Словник української мови в 11 томах