кондуктор —
конду́ктор 1 іменник чоловічого роду деталь машини конду́ктор 2 іменник чоловічого роду, істота особа
Орфографічний словник української мови
кондуктор —
див. ПРОВІДНИК.
Словник синонімів Караванського
кондуктор —
Кондуктор — conductor, pipe conductor — *Ankerrohrtour, Leitrohrtour, Konduktor — елемент конструкцiї свердловини; колона обсадних труб, призначена для кріплення верх.
Гірничий енциклопедичний словник
кондуктор —
-а, ч. 1》 Працівник залізничного транспорту, який супроводжує поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. || Працівник міського транспорту, що продає квитки й стежить за порядком у трамваї, тролейбусі, автобусі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кондуктор —
Водій, поводир
Словник чужослів Павло Штепа
кондуктор —
КОНДУ́КТОР¹, а, ч. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, збереженням вантажу і т. ін. Кондуктор свистів .. Експрес не рушав доти, доки не чіплявся останній пасажир (І.
Словник української мови у 20 томах
кондуктор —
конду́ктор вул., ірон. шмарклі (ст): Мабуть, від червоних шапок начальників залізничних станцій бульку крови з носа названо первісно кондуктором.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
кондуктор —
конду́ктор (лат. conductor – той, що супроводить, від conduco – збираю, переводжу) 1. Працівник транспорту, який супроводить поїзд, трамвай. 2. Верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення деталі та інструмента.
Словник іншомовних слів Мельничука
кондуктор —
КОНДУ́КТОР, а, ч. 1. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. Входить кондуктор, штемпелює білети, я даю свій (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах