коноплище —
коно́плище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
коноплище —
-а, с. 1》 Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько. || Ділянка землі для вирощування конопель. 2》 рідко. Те саме, що коноплі 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
коноплище —
КОНО́ПЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю (Сл. Б. Грінченка); // Ділянка землі для вирощування конопель.
Словник української мови у 20 томах
коноплище —
КОНО́ПЛИЩЕ (місце, ділянка, на якій ростуть коноплі), КОНО́ПЛИСЬКО, ПІ́ДМЕ́Т. Посеред коноплища стояло кілька старих опудал (П. Загребельний); Поруч з коноплиськом, через межу, лежало широке поле кукурудзи (В. Гжицький); З підметів низьких долин заносить духом конопляним (М. Драй-Хмара).
Словник синонімів української мови
коноплище —
КОНО́ПЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю (Сл. Гр.); Зимують жуки у грунті на коноплищах або поблизу їх (Шкідн. і хвор..
Словник української мови в 11 томах
коноплище —
Коноплище, -ща с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Словник української мови Грінченка