консервувати —
консервува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
консервувати —
Консервува́ти. Зберігати, утримувати. Вони поклали собі за ціль свого житя консервувати на Руси всякі злидні, нужду, біду, безхарактерність, підлоту, простацтво, глупоту, темноту і т. п. (Б., 1895, 11, 4) // пол. konserwować — 1) зберігати, 2) затримувати існування чогось.
Українська літературна мова на Буковині
консервувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Перетворювати в консерви (у 1 знач.). Консервувати овочі. 2》 спец. Піддавати спеціальній обробці, створювати відповідні умови і т. ін., щоб запобігти псуванню, розкладу тощо. Консервувати кров.
Великий тлумачний словник сучасної мови
консервувати —
КОНСЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод. 1. Перетворювати в консерви (у 1 знач.). Гриби консервують у скляних банках зі скляними або металевими кришками (з наук.-попул. літ.); Літо пересягнуло свій апогей – настав серпень.
Словник української мови у 20 томах
консервувати —
КОНСЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Перетворювати в консерви (у 1 знач.). Консервувати овочі; Гриби консервують у скляних банках. 2. спец. Піддавати спеціальній обробці, створювати відповідні умови і т. ін.
Словник української мови в 11 томах