консервувати

КОНСЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод.

1. Перетворювати в консерви (у 1 знач.).

Гриби консервують у скляних банках зі скляними або металевими кришками (з наук.-попул. літ.);

Літо пересягнуло свій апогей – настав серпень. Тільки встигай поратися – збирати, варити, консервувати (з наук.-попул. літ.);

Консервувати овочі та фрукти потрібно не пізніше 1–2 годин після того, як їх зірвали (з навч. літ.);

Ольга й Михайло досі пораються на городі, солять та консервують на зиму помідори та огірки, варять варення, сушать гриби (із журн.).

2. спец. Спеціально обробляти, створювати відповідні умови, щоб запобігти псуванню, розкладу і т. ін.

Болота консервують вуглець у вигляді торфу (з наук. літ.);

Деколи дощану підлогу в житлових будинках фарбують темно-коричневою або червоною фарбами, що консервує дошки й допомагає підтримувати гігієну приміщень (з наук.-попул. літ.);

Срібло консервує воду на вісім-десять місяців (з навч. літ.);

// перен. Зберігати, не давати змінюватися.

Жінки якось краще вміють консервувати поезію свого почуття серед життьової прози, ніж чоловіки (Леся Українка);

Всі зелені, порохливі діди, всі оці Канти, Толсті, Маєри, всі нею [філософією] зашіптують свої молоді пакості, всі нею консервують свої немощні літа (В. Винниченко);

Найбільш здатними консервувати пам'ять культури, космічну інформацію вважають символи (з наук. літ.);

Емігранти схильні консервувати мову, що була привезена ними з історичної батьківщини (з газ.).

3. перен. Тимчасово припиняти перебіг, розвиток, діяльність чого-небудь.

Учасники ринку можуть консервувати у зберігачів цінні папери й фактично конвертувати їх у бездокументарну форму (з газ.).

Значення в інших словниках

1. консервувати — консервува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. консервувати — Консервува́ти. Зберігати, утримувати. Вони поклали собі за ціль свого житя консервувати на Руси всякі злидні, нужду, біду, безхарактерність, підлоту, простацтво, глупоту, темноту і т. п. (Б., 1895, 11, 4) // пол. konserwować — 1) зберігати, 2) затримувати існування чогось.  Українська літературна мова на Буковині
3. консервувати — (харчі) зберігати; (будову) припиняти; (проєкт) заморожувати.  Словник синонімів Караванського
4. консервувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Перетворювати в консерви (у 1 знач.). Консервувати овочі. 2》 спец. Піддавати спеціальній обробці, створювати відповідні умови і т. ін., щоб запобігти псуванню, розкладу тощо. Консервувати кров.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. консервувати — 1. зберігати, зберегти, позберігати, уберігати, уберегти, повберігати, заховувати, заховати, позаховувати, приховувати, приховати, поприховувати, переховувати, переховати, попереховувати, залишати, залишити, позалишати, облишати, облишити, пооблишати...  Словник чужослів Павло Штепа
6. консервувати — Консервува́ти, -рву́ю, -рву́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. консервувати — КОНСЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Перетворювати в консерви (у 1 знач.). Консервувати овочі; Гриби консервують у скляних банках. 2. спец. Піддавати спеціальній обробці, створювати відповідні умови і т. ін.  Словник української мови в 11 томах