констатувати —
КОНСТАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Установлювати, відзначати наявність чого-небудь. Констатую факт, що в тебе енергії .. нема (В.
Словник української мови у 20 томах
констатувати —
ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.
Словник синонімів української мови
констатувати —
КОНСТАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати, відзначати наявність чого-небудь. Констатую факт, що в тебе енергії.. нема (Стеф., III, 1954, 37); Лікарі констатували звичайну втому горла (Ле, Право.., 1957, 58).
Словник української мови в 11 томах