Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

корисно

Кори́сно, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. корисно — ко́ри́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. корисно — Присл. до корисний 1), 2). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корисно — КО́РИ́СНО. Присл. до ко́ри́сний 1, 2. Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно (Леся Українка); Слухати книгу треба, як слухаєш оповідь звичайної людини, щоб приємно і корисно провести час (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. корисно — ВИ́ГІДНО присудк. сл. (дає вигоду, користь, прибуток), КОРИ́СНО, ЗРУ́ЧНО. Вирощувати ранні овочі під синтетичними плівками економічно вигідно для господарства (з газети); Миронич заохочував хлопця, щоб з'їв кисляку з цибулиною — корисно для здоров'я (К.  Словник синонімів української мови
  5. корисно — КО́РИ́СНО. Присл. до ко́ри́сний 1, 2. Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно (Л. Укр., V, 1956, 438); Сюди [у Варшаву] зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах