Значення в інших словниках
-
коров’ячий —
КОРО́В’ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коро́ва 1. В нас раз у раз під вікнами брязкіт навантажених возів, овечі та коров’ячі голоси (Л. Укр., V, 1956, 343); М’ясо її [ведмедиці] смачніше від коров’ячого (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 69); // Вигот. із молока корови.
Словник української мови в 11 томах