косарик

Коса́рик, -ка; -рики, -ків

Значення в інших словниках

1. Косарик — Коса́рик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. косарик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до косар 1). 2》 тільки мн. Рід трав'янистих рослин родини півникових з лінійно-мечоподібним листям і квітками різного кольору; гладіолус.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косарик — КОСА́РИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до коса́р¹. За горою за крутою Косарики косять (з народної пісні); Люди ридали і довго жаліли, що ні рибалок не вийде вже з нас, ні косариків у лузі, ні плугатарів у полі (О.  Словник української мови у 20 томах
4. косарик — КОСА́РИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до коса́р 1. За горою за крутою Косарики косять (Нар. лірика, 1956, 112); Раз косарики забули поприбирати коси під час грози (Тют., Вир, 1960, 85). 2. тільки мн. (Gladiolus L.).  Словник української мови в 11 томах
5. косарик — Косарик, -ка м. 1) ум. отъ косарь. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) мн. раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida. Анн. 124.  Словник української мови Грінченка