котусь

Коту́сь, -ся, -севі, -ту́сю! -ту́сі, -сів

Значення в інших словниках

1. котусь — коту́сь іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. котусь — -я, ч. Пестл. до кіт 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. котусь — КОТУ́СЬ, я́, ч. Пестл. до кіт. Узяла [відьма] жаб'ячої сметанки та кобилячого сиру .. і, поскладавши на тарілочку, поставила перед свого котуся (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. котусь — КОТУ́СЬ, я, ч. Пестл. до кіт 1. Узяла [відьма] жаб’ячої сметанки та кобилячого сиру.. і, поскладавши на тарілочку, поставила перед свого котуся (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
5. котусь — Котусь, ся́ м. ум. и ласк. отъ кіт. Котусю-братіку! скажи мені скоріше, хто з хазяїнів оттут усіх добріше? Гліб.  Словник української мови Грінченка