Значення в інших словниках
-
котусь —
коту́сь іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
котусь —
КОТУ́СЬ, я́, ч. Пестл. до кіт. Узяла [відьма] жаб'ячої сметанки та кобилячого сиру .. і, поскладавши на тарілочку, поставила перед свого котуся (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
котусь —
Коту́сь, -ся, -севі, -ту́сю! -ту́сі, -сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
котусь —
КОТУ́СЬ, я, ч. Пестл. до кіт 1. Узяла [відьма] жаб’ячої сметанки та кобилячого сиру.. і, поскладавши на тарілочку, поставила перед свого котуся (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
-
котусь —
Котусь, ся́ м. ум. и ласк. отъ кіт. Котусю-братіку! скажи мені скоріше, хто з хазяїнів оттут усіх добріше? Гліб.
Словник української мови Грінченка