кошик —
Кіш, козуб, козубень, козубенька, козубець, козубка, козубня, кораби (корзина для носіння на спині), кораблі (т.с.), корзун, короб, коробен, короба (з липової кори), коробок, корзина, корзинка, корзиночка, кошар, кошель, кошіль, кошіль, кошовка...
Словник синонімів Вусика
кошик —
-а, ч. 1》 Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., що його використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кошик —
КО́ШИК, а, ч. 1. Місткість, різна за формою та розміром, виплетена з лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., яку використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
кошик —
КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал.
Словник синонімів української мови
кошик —
КО́ШИК, а, ч. 1. Виріб, різний за формою та розміром, виплетений з лози, стебел рогозу, дранки тощо, який використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь. Горпина вбігає у хату з порожнім кошиком на руці (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
кошик —
Ко́шик, -ка м. 1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. ІІІ. 39. 2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр. Чуб. VII. 403. 3) мн. раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. І. 139.
Словник української мови Грінченка