коїти —
див. витівати; діяти; пустувати
Словник синонімів Вусика
коїти —
кою, коїш, недок., перех. Робити щось недобре; виробляти, чинити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коїти —
КО́ЇТИ, ко́ю, ко́їш, недок., що. Робити, чинити що-небудь перев. недобре. Не знаю, мій друже, Чи сатана лихо коїв? Чи я занедужав? (Т. Шевченко); – Знай, що коли ти Гаїнку займеш або що проти Зінька коїтимеш, то .. вижену тебе (Б.
Словник української мови у 20 томах
коїти —
НАКО́ЇТИ чого, у питальних зворотах — що (зробити, заподіяти що-небудь погане, варте осуду), СКО́ЇТИ, НАРОБИ́ТИ, УЧИНИ́ТИ (ВЧИНИ́ТИ) що, УКО́ЇТИ (ВКО́ЇТИ) розм., НАТВОРИ́ТИ розм., НАБРО́ЇТИ розм., НАКОЛОБРО́ДИТИ чого і без додатка, розм.
Словник синонімів української мови
коїти —
КО́ЇТИ, ко́ю, ко́їш, недок., перех. Робити щось недобре; виробляти, чинити. Не знаю, мій друже. Чи сатана лихо коїв? Чи я занедужав? (Шевч., II, 1953, 252); — Знай, що коли ти Гаїнку займеш або що проти Зінька коїтимеш, то.. вижену тебе (Гр.
Словник української мови в 11 томах
коїти —
Ко́їти, -ко́ю, -їш гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.
Словник української мови Грінченка