кропива

Кропи́ва́, -ви́, -ві́; -пи́ви, -пи́в

Значення в інших словниках

1. кропива — кропива́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кропива — Жалива.  Словник синонімів Караванського
3. кропива — [кропиева] -ви, д. і м. -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. кропива — -и, ж. Трав'яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Водяна кропива — те саме, що кушир. Собача кропива — багаторічна медоносна та лікарська рослина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кропива — КРОПИВА́, и́, ж. Трав'яниста рослина родини кропивових, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. кропива — Поширена на всій земній кулі рослина родини кропивових; її волоски завдяки наявності мурашиної кислоти мають жалкі властивості; в Україні 2 види: к. дводомна — багаторічна, вис.  Універсальний словник-енциклопедія
7. кропива — доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т. ін.) поросла́ (заросла́) до чого, куди. Неможливо повернутися, добратися куди-небудь, досягти чогось бажаного. Була я щаслива, але терном поросла моя дорога до того щастя (І.  Фразеологічний словник української мови
8. кропива — КРОПИВА́, ЖАЛИ́ВА розм. Під парканами, між торішніми сухими стеблами, вже росла і зеленіла кропива (М. Томчаній); В глухому та вузенькому проулкові, що буйно заріс бур'янами та жаливою, ніколи не буває сонця (С. Васильченко).  Словник синонімів української мови
9. кропива — КРОПИВА́, и́, ж. Трав’яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур’ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Шевч., II, 1953, 317); Віра..  Словник української мови в 11 томах