лабузиння —
див. лабуззя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лабузиння —
ЛАБУЗИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що лабу́ззя. Щільні зарості лабузиння, що сягали зросту людини, різко закінчилися (із журн.
Словник української мови у 20 томах
лабузиння —
БУР'Я́Н, ПЛЕ́ВЕЛИ мн., книжн., заст., ХО́ПТА діал., ЛА́БУЗ діал., ЛАБУЗИ́ННЯ діал. А може, бур'ян не розрісся, може, ще можна виполоть хопту (М. Коцюбинський); Жовтаве суцільне поле льону міцно трималося, заглушувало непрохану зелень плевел (І. Ле).
Словник синонімів української мови
лабузиння —
ЛАБУЗИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Бур’ян. *У порівн. Волочив [Семен], по дорозі ногами, мов мокрим лабузинням по стерні (Козл., На переломі, 1947, 35).
Словник української мови в 11 томах